monamarta

...шо я мало їжджу громадським транспортом,мало відчуваю свою приналежність до певного соціуму в межах сім"ї/колективу/держави, рідко дивлюся телевізор,не надаюся до гіпнозу масовими знажками, не з"явлюсь на розпродажах, пропускаю відверту халяву; ненавиджу натовпи, тусовки, масовки, мітинги та іншу скупчення людей, не реагую на компліменти, не прислухаюсь до критики
забагато довіряю іншим людям
і взагалі- все люблю ставити з ніг на голову
хто ше які зауваження?

Квадрат, ти ідіот

історія повторюється, історія всюди одна і та ж
чорт зна куди пхаєшся, залазиш в страшні болота і дикі хащі
поза магістральні дороги і обласні центри
шоб побачити залишки ЧОГОСЬ, шо залишила по собі епоха століття тому
в якомусь вимерлому забутому селі
де колись правилися бали, будувалися резиденції, приймалися особи королівської крові
де чиїсь маленькі придворні примхи вирішували долі країн та імперій
де закопані в землю золоті і срібні таляри, скроплені простою людською кров"ю
тих, які були народжені пережити кілька війн та 2-3 імператорів;
де люди так само успішно продовжуюють зрівнювати з землею свої вчорашні святині
слідкуючи за віяннями моди-
а назавтра розбивають чоло, каючись, над тим, шо ше так недавно власними ж руками, словами, вчинками
руйнували, закопували, розбирали на хліви
звинувачуючи то пана,то колгоспи,
а часом- і рух за перебудову.
От як тут- і далі правлять
в костелі без даху і вікон
з великим лелечим гінздом над зруйнованій вежі
і грізно махають пальцем в слід примарі комунізму
поліруючи заїржавілий шмайсер
збираючи пожертву на пластикові вікна для храму
епохи пізнього бароко.

коли зали очікування стають твоїм напів-домом
решта тут
http://picasaweb.google.com/Hulihanka/Airports#

...минулого року?
"не хочу, не буде"
але ж пройшов рік
як час міняє людей!))))



знову хочу, знову буде, прошу любити і критикувати тут або на www.beskyd.lviv.ua
пс. товаріщbur_olsh вже встигнув у себе запостити, от шо значить хороший нет:)
також буду вдячна тим, хто проникнеться ідею або просто сподобається фотка-афішка і запостить її в себе

рученьки терпнуть, стискаються зубоньки
хочу нову вилку
або нормальні дороги
ібо то, шо в нас твориться навіть в межах області з дорожньо-"асфальтовим" покриттям
вимагає стійкої моральної мужньості
або хорошої вилки і ніжно-рожевих(помаранчевих) окулярів
Або йти в ліс партизанити

Гаряче сонце, долоні дотик-
Все те, що пригадаєш потім.

Невагомі сутінки шовковою ковдрою опускаються на плечі.
не жарко і не прохолодно- світ тихо переливається відтінками рожевого.
Мить абсолютного спокою
( Read more... )

колись в lubomyr  уривки цієї пісні постійно були статусом в асьці.
до мене прийшло тільки вчора):


Втікає дим крізь пальці
Не втримати його в руках
І скільки не старайся
Він собі як вільний птах
А я так хтів тримати дим
Затиснув пальці аж до крові
Та залишились пусті
Мої скривавлені долоні

...а конверти вже давно не стукаються кутиками об металеве дно ящика.
  Але  нетерплеливе очікування бажаної відповіді так і не навчилося ставати стерпнішим- попри той факт, шо пошта  не везеться тижнями і  всі поштові голуби вже пішли на пенсію, натомість їх замінили анімаційні тваринки, які заслинюють монітор з середини,
радісно тявкаючи, коли поштовий сервер поповнюється черговим барахлом.

  Хаотично пишу кілька слів  і складаю їх в літачок. Запускаю.
якийсь час спостерігаю на підвіконні, переконуючись, шо вітер  попутній і не погнув його паперові крила
за тим відкриваю свої Вікна(тм), шоб не упустити відповіді
Відкриваю всі можливі дірки  і шпари- а її  нема
Значить, вітер був не в мою сторону.
______________________________________________
можливо, літачки не найнадійніший спосіб спілкування.


(підглядав Василь Гузінський)

"Холодно без трусів, дощ іде на голову,
Випив чаю, ось уже цигарок - ще одна,
А Кузьма знову каже, що буде війна...
Вибори-шмибори, випив би бабок би
Дощ іде човен пливе мальборо шмальборо
А Іран каже що буде війна...

А в мене далі рущниці нема,
Телевізора нема, води далі нема
І знов там хтось співає шо буде війна
Як вдягнути труси, то не так зимно вже
Тільки от щось світло чисте досих пір не в мені
слухай вони мене вже з тою війною дістали
Пішли на пиво...пішли"

Як давно це було- і все ж Мертві півні актуальні і дотепер

Як тільки приземлилася, пройшовши всі аеропорти,  митні контролі і часові перестановки, встигнувши за один день побувати в трьох різних світах- Америці, Європі і Україні, умудрившись двічі за добу зустріти схід сонця, востаннє погрітися під його темлими променями за 2 км над Львовом і пірнути в  сіробетонну дощову гальцьку туманність, вийти з чудом уцілівшого літачка після "мякої" посадки на роздовбану бетонку під умовною назвою "злітна смуга", зупинитися поглядом на припортових індустріальних покинутих дотах, прикрашених вицвілим щитом "слава україні", подумала
та, це вона-
моя факін Юкрейн
home, sweet home
..а повертатися виявилося важче

napluvala sjohodni svoju na svoju  mtb-shnu  4est i vsilasja...na 3kolisnyj z bahazhny4kom))))
potim na sity-bike z vynosom po pidboriddja
potim prosto na rozhevyj nevyzna4enoho formatu)))
zvy4ajno, v sukenci
 kompromat dokumentalno zafiksovanyj- foto budut vzhe skoro
prohramu maxymum vykonano, dorozhne pokryttja protestovano
jaki tut rovery...eh
a roverysty....)))
niby 4ojno zijshly z dystanciji jakohos z etapiv tur de france

net v prydorozhnih hoteljah, 4esno kazhu4y, pohanenkyj...Dumky stajut kryhkymy, mov kreker, doky donesesh jih do najblyzh4oji klaviatury- a tomu ljahajut kostrubatymy zvorotamy zaplutanyh fraz.
Desjatky mist, dorih, heohrafi4nyh nazv, portiv, mostiv, highways, rozmovy- pjani i tverezi, dni i no4i nasharovujytsja 4odja neskin4ennymy plastamy.. Treba zapysaty, de buly v4ora i kudy nas zanese zavtra: Pismo Beach,San Luis Obispo, San Jose, Santa Cruz, San Fransisko, Oceano- holovne zapamjataty nazvu, zhodom mozhna identyfikuvaty jih z linkamy na spohady(c)
Monerej vrazyv mene vely4eznym aqwariumom z kytamy i akulamy v napivtemnyh 2poverhovyh "stiklashkah" z relaxovoju muzykoju- sydila b tam, utknuvshys nosom v holodnu shybu cilyj den;
San Francysko vbyv napoval kytajskym hetto i pahorbamy z nejmovirnym kutom nahylu i hmaro4osamy v sejsmi4nij zoni
Santa Cruz- sucilno bohemno-hej-hippi raj
ce vse shozhe na veletenskyj karnaval z nejmovirnym trafikom i kilkistu filipino-meksykanciv na dushu naselennja
4orne i bile
duzhe bahate i vidverto vbohe
pora dodomu
/in consideration of other guests, pleas limit computer use to 15 minutes at a time/

Hto vy?
odne z najvazh4yh pytan, jaki meni stavyly vprodovzh ostannih pivroku. i na jake dosi ne znaju vidpovidi- abo, prynajmi, pihodja4oji vidpovidi.
Sjohodni meni oholosyly, sho ja vivcja. Ja- Vivcja(?)(!). Ujavjajete?  Zalyshylosja lyshe zjasuvaty, de same i 4omu same tak))). Zdajetsja, Vasyl pere4ytavsja Haruki Murakami- a, v pryncypi, hto zna, jaka tvaryna zhyve v kozhnomu z nas?))))

<<<jak meni shkoda tyh bidolashnyh, jaki 4ytajut ce  kostrubate himince latynkoju, ta she j bez zhodnoji kolorovoji picselnoji  karcinky>>>

Sjohodni, probihaju4y pryberezhnymy djunamy, potopaju4y v harja4omu picku, natknulas na hvojnu roslynnist, zdaleku nahadalo karpaskyj zherep- odrazu podumala, jak tam zaraz v Horhanah...Snizhok mabut)

Usmishka dnja- rankovyj pljazhnyj prybyralnyk z metaloshuka4em- shuka4 skarbiv z-posered meksykanskyh tru4ob:
litnja para na vizo4kah, trymajutsja za ruky, usmihaju4ys vranishnim promenjam, usmihajutsja, radiju4y zhyttju, 4astynoju jakoho vony je.

Znahidka dnja-  monohromni ocaenski mushli z vizerunkom u formi lystja koky....sjohodni buv vidplyv i ocean po4av nareshti viddavaty svojih meshkanciv, a ja- hresty jih napamjat. Trapyvsja malenkyj napivzhyvyvyj skatYk....

Pryjemnyh vam samokopan...i znahidok

...kovtnuvshy vid zahvatu  (napiv)leheniv soleno- morskoji vody, zrozumila, sho meni she rano, sho meni she ne dosyt, sho ja ho4u she.
 Tak zdajetja: malenka-malenka-malenka majzhe zavvyhrashky, zovsim milko, pidbihajesh jij nazustri4, prahnu4y zlovyty svoju- a potim ODNA WELYKA- i tebe zasmoktuje na kilka metriv vhlyb, i opa! dna vzhe nema, a voda nako4ujetsja stinoju odna za odnojui nakryvaje-nakryvaje-nakryvaje, vylyvaje na holovu halony vody, motyljaje toboju i vzhe ne jasno, de zemja, a de jiji nema.
Dovylosja vyzazyty na bereh i  tyhenko kovtaju4y solonu morsku vodu, dyvuvatysja, klipaju4y peky4ymy  povikamy, jak daleko meni vertatysja do vlasnyh tapok...
wow, dumajesh, wow, kazaly zh tobi durnomu: ocean- to styhija, to syla vody, jaka tvoju dribnu ludsku tushku zanefih shoduje morskym tulenjam, a ty popersja mirjaty jiho svojimy dyrnymy lvivskobezvodnymy mirkamy.

Ocean vynosyt na bereh bahato dyvivyzhnyh re4ej. pidozruju, sho bereh 4ove4ora monitorjat ludy z metaloshuka4amy na predmet najavnosti zolotyh lancuzhkiv 4y zuvib, jaki nesluhnjani hvyli vybyvajut z pyska tuteshnih pensioneriv. Meni do nih prybylo pi4anoho(bo ves v pisku-vodorosljah) hodynnyka- tozh ja nareshti po4ynaju zhyty za tuteshnim 4asom. Ho4a bez njoho zhylosja kra4e.

"ho4 raz musysh prydbaty kvytok
na vilnyj litak"

Zyma tut po4alasja nespodivanymy pi4anymy burjamy, do4em i shtormom na oceani-  ce vse ja zi svojeju lvivskoju karmoju.
Pravda, pershi 3 dni ja provela v napivkomatoznomu stani-transi, tozh meni buly majzhe po barabanu vsi pryrodni kataklizmy. Mene kudys vezly, shos zi mnoju robyly, pokazuvaly,  perekonuvaly- ja ne reahuvala, ne vid4uvala, mene prosto tut ne bulo.

jakos vse spryjmalos 4eres pryzmu nezdorovosti, nehatyvu. Kra4alo tiky vno4i i todi, sho je duri, shuruvala na ocean, do nastupnoho spazmu, do nastupnoho komatozu.

...pisok  z vodoju ohortaje nohy, pomalenku, v temrjavi, majzhe ne4utno, losko4e, vtikaju4y mizh palciv, pidkradajetsja i zasmoktuje, a dekoly prosto nahabno zalyvaje -vtikaty vid teplyh vlyl nemaje sensu i ot vzhe mokri nohy, vzhe vsi shtany nabraly vody i tjahnut vnyz 
ho4etsja vpasty jomu v obijmy, cjomu teplomu oceanu, ne zvazhaju4y na temrjavu, kupatysja pry zorjah- hiba ty pro take ne mrijav?  Vno4i vin zovsim inshyj- spokijnyj, tyhyj, zakolysuju4yj,vin duzhe ho4e takym zdavatysja:  4orno- matovyj z vidblyskamy naberezhnyh  lihtariv i dyvnymy kosmi4nymy vizerunkamy pryplyvu na pisku. Vse ce vid4uvajesh (napiv)intujityvno, (napiv)nadotyk bosyh nih i (pid)slipuvatym zorom- navkolo nikoho i ni4oho, she v4ora tut bula voda i pryplyv rozbyvav hvyli ob ci betonni parapety, a teper 150 etriv berehovoji liniji znovu tvoji i mozhna ujavyty sebe doslidnykom, rozhljadaju4y vsih cyh pokynutyh molusok i krabiv, mozhna shukaty skarbiv i purpurovyh mushel

i mokrymy bosymy  nohamy po teplomu californijskomu asfaltu
nazad, dodomu, home
zalyshaju4y mokri slidy
nastupnomu pislja nas svitanku
taky varto bulo potrapyty na cej rejs
shob vi4uty teplo nahritoho za den pisku
shop potrapyty v she odyn tilesnyj inside
zalytoho milionom solenyh bryzok
tvoho vlasnoho (napiv)bazhannja .

Solodkyh sniv, vsim, hto zbyrajetsja v dorohu, zhyve neju i zarady neji

piv 11 ve4ora....a nad toboju jaskravo svityt sonce, zalyvaju4ys u vsi shpary iluminatora.
piv 11, a ty pid soncem, jake i ne dumaje sidaty, bo ty dohanjajesh joho shvydshe, nizh vstyhajut zminuvatys 4asovi pojasy

"...ty vidpyshesh she sjohodni, torkaju4ys teplyh liter, perebyraju4y jih v temrjavi, plutaju4y pryholosni z holosnymy..."

v bilyh snihah, niby v zhmutkah vaty, lezhyt tilo vi4nozamerzloji Hrenlandiji z usima jiji vi4nobilymy vedmedjamy i vi4nobezludnymy lodovykamy. Litak nabyraje vysotu i< 4ipljaju4ys za shary atmosfery, vytjahuje  krylom puhku hmarku , za bortom-55c, take nijakym bilym vedmedjam ne snylos))))

"...i cej nebesnyj Sahalin, mov plastylin"
Podyvys na ce nebo< skazala ja sobi> zverny uvahu na bilyh vedmediv, des zhe vony isnujut, nehaj navit 10 km pid toboju. bah-bah. hory, ocean. morja prolitajutsja tak nepomitno, jaksho 4elepa zanjata perezhovuvannjam kuska bortovoji indy4ky, zahornutoji dbajlyvymy rukamy obsluhovujo4oho personalu.
v cij krajini lyshe podatkova deklaracija vyzna4aje tvoje pravo na isnuvannja, a 4uzhyj kontynent zustri4aje prytornym smakom bejlisa

ja rozhubyla vsi svoji zapahy(...
tut dyko porozhni vulyci, nihto ne hodyt  pishky

vovky zovsim ne srtrashni- navpaky vse idealno 4yste i dohljanute, velyka kilkist bilyh leksusiv i 4aslyvyh usmihnenyh hromadjan. Zzovni vsi abo duzhe rozplyv4asti abo nenaturalno zahopleni biodobavkamy  i kultom muskul. A she zvertajut uvahu na europejok

ja znovu v suboti, tut dosi subota, ja ne splju vzhe 2 dobu, a hodynnyk vperto pokazuje na subotu
ja vzhe na misci
i sjohodni letila nad moroznym tilom ostrova Hrenlandiji, a z hmar de-he-de vyzyraly vershyny, pasma, cili hrebty nikoly i nikym ne hodzhenyh hir.zahotilos v karpaty. Abo do bilyh vedmediv
proba4te z kym ne vstyhla popro4atys- perejizdy ce vzahali malopryjemna shtuka.
nijak ne mohla pozbutys deutsch akcentu ale perehovory z mytnykamy daly svoji plody teper ja  nepomitno vtjahujusja v english