monamarta

ага, і коли вже говорити про те, в кого кемерон вкрав ідеб сюжету для аватару, так я назву хаггарда "дочку монтесуми"

вось
єсі ви не вспіли запросити кузьму і магілєвскую ще надумати, як би то собі звеселити свято і звичайних колядників канешна-то пускаєте, але хоште цікавішого, то
пропозиція од asdflok 


"Вертеп, майже традиційний, склад - студенти.
7, 8 число

0632394529 - Христя. замовляйте)"

теж нині сходили до кінопаляци подивитися
з сюжетом - то ясне все - герой там довбойоб розкаявшийся юда, блаблабла, любов там міжвидова , всіділа. нагадало дуже авалон, але авалон по геймплею сюжету цікавіший.
думається, мало бути дохріна різних фріків від науки і геніїв від дизайну, щоб створити такі от види тварин та хвости в гуманоїдів (ну там пофік, шо воно може для когось і гарно - просто ну як, ну для чого могли б в ході еволюції служити такі пристосування? ляп тут по моєму сильний.)
дуже кльово зроблені текстури, рельєфи, матеріали... мислю шо купа ландшафтних архітекторів зараобили на хліб з маслом і калбасой доктарскай на років тридцять наперед. як і ті, хто бавився з тридешной графікой.
вніманіє вопроси, вознікші во врємя і посі просмотра - цівот гуманоїдли мальовані з нуля, чи то оброблена фігура людини ,чи то гримовані люди?
также вопрос - тридешна версія - це тридешна версія, чи розфокусований навмисне проектор, чи спеціальна лампа, чи два проектори?
все ж перегляд цікавий тим шо я всю дорогу пиздів голосно коментував і заважав іншим дивитися восвоясі).
катруся, дякую за навотку і компанію) і яна - дякую за компанію)
про кого то ми там говорили? непротебе, ми про красивих жінок))))

*Від цього міста паморочиться в голові. Якшо задивитися, затриматися або не встигнути проскочити на зелене- можна загубитися тут назавджди*

Трохи страшнувато? але певною мірою дуже реально. Поки крутиш головою на всілякі хаяти і хілтони, намагаючись вловити в небі далеку точку останнього поверха чергового хмарочоса бетонного бізнес-центру,  потік людей закрутить-занесе так, шо ніякі рятувальники малібу не врятують. Сильні течії і підводні рифи у вигляді тіл, що відпочивають просто на тротуарі.
До речі, проблема бездомних тут гостро стоїть ще з кінця 60х, коли місто наповнювали чорнороби філіпінці і мексиканці, розбавлені потоками хіппі, емігрантів та інших любитеів розжитись на дурничку: вони всюди, під кожним смітником і на кожному повороті.


Вони сидять, розклавши свій нехитрий пожиток,  співають, малюють, ліплять коників, скручують надувні кульки або просто лякають перехожих, а потім ще й просять за це грошей. Добрі, усміхнені і неагресивні- якщо не голодні:). Тільки в очі не дивитися і не заговорювати- магнетизм, чес слово. Пробігаючи, навіть забувала фотати, так мені цікаво було не пропустити погляд.



- Мультинаціональне, мультибрендове, вседозволене місто.
Динемічне, рухливе, живе.
Місто культурних, музичних та кічових революцій.
Бітники і хіппі, Дженіс Джоплін і Джимі Хендрікс- кого тут тільки не було

В повітрі аж густо від концентрації феромонів. Не даремно звідси почався великий Рух хіппі і літо вільної любові 1967року.  Саме тут на сьогодні зареєстрована найбільша в Штатах кількість одностатевих шлюбів. Все легально, дозволено, вільно, без ажіотажу і зайвого пафосу. Не знаю, як там прижився рух "фрі-лав", але хлопчики-геї виглядають, як мінімум  дуже забезпечено і доглянуто. З однією парочкою їхала в трамваї, вони мило спілкувалися на тему "концепції теологічної філософії" чи шось в такому дусі.



-- багато бетону, все в бетоні, наче в панцирі. Житлова площа на вагу золота, є розкішні парки, але всі дерева пораховані та взяті на реєстр. Тобто, зелень- у чітко визначених місцях. Концентрація населення- майже 7000 на км2.
купа приїжджих, самі розумієте. Окрім китайців, одна з найбільших російськомовних громад, українці(за паспортом) там теж трапляються.

--буде нагода, обов"язково прокатайтеся в трамвайчику, нехай це і попсово. Він у них майже такий, як у нас, тільки робочий. А відчуття, як та купка порохнявого дерева розгяняється і зупиняється на віражах  від впливу кількох владних рухів мастера на ручний газ і гальмООО..Класно всеодно.


--найвідоміший символ- міст Золоті Ворота має славу одного з найулюбленіших місць для самогубств. Чому? Високо і ефектно. Шансів вижити практично немає- стрибнувши з висоти 75 метрів людина за 4 секунди розганяється до 140 км на годину і помирає від травм і переломів при зіткненні з водою. Або її зносить течією в океан. Або вона замерзає. Або стає здобиччю акули. Здається, тільки один раз був випадок, що з мосту стрибали двічі, і один, що самогубець сам доплив до берега. Для профілактики адміністрація міста надумала навіть перекривати міст вночі або встановити бар"єр, але і перше і друге нереальне і нерентабельне, адже Golden Gate є одним з найдовших мостів+ важлива транспортна артерія, пересування по якій платне.
--навідомішими. місцями, окрім всяких шопінгових вуличок, є припортовий китайський базар(звичайний стоячий фаст-фуд з присмаком морської екзотики), але вважається, шо це потрібно обов"язково скуштувати; шоколадні крамнички з горами солодких плиток; медичні заклади, які замаються пропагуванням лікувальної марихуани.






і ше просто мені сподобався такий капремонт на Бродвеї



Одним словом, будучи у Сан Франциско, бажаю вам побільше часу і сили в ногах. Найкраща панорама відкривається з оглядового схилу, до якого треба топати  горбистою частиною старого міста. З трамвайчика ви побачите знамениту Lombard str.з її серпантином клумб і терас. Спробуйте відвідати хоча б один із знаменитих місцевих парків, полежати на зеленому газоні під звуки екзотичних інструментів, прогулятися набережною порту.. По можливості заглядайте у всі закутки тихеньких вуличок і галасливих бродвеїв, спробуйте  пасту в італійському, а качку- у китайському кварталах,  піднімайте повище голову і дивіться навкруги, а особливо в очі тих людей, яких зустрінете на вулицях.

Машинку хочу!

Я завжди скептично ставлюсь до тестів, бо ніколи не можу на питання відповісти однозначно.
тож по звичці проходжу їх двічі.
і ось. я законів фізики всього пару штук знаю....але обожнюю читати свою енциклопедію "астрономія".
а про вибір техніки.....чиста правда.

Долго я мучилась с выбором нового банка. Долго изучала прайсы и каталоги услуг. И что? Снова заказала визу классик в привате.

В эксиме, который хвалила Полина, аналогичная карта стоит 600 грн + стоимость тарифов не привлекательна. Задавила жаба.

Прокредитбанк -вроде неплохо + у меня там была когда-то карта, но... Открытие интернет-банкинга вроде как только для юридический лиц, плюс сделать это - вывалить 200 грн. связь с оператором, предоставление справки столько-то. Перевод денег -столько. Причем все операции явно недешевые. Бред.

Еще несколько банков, и я снова иду в свое отделение привата, где мне за 15 минут оформляют документы на новую карту (удивительно, без очереди). Оказалось, что сегодня - это более-менее нормальный для меня вариант. "+" оказалось больше, чем "-".
из "+":
- Оптимальные тарифы
- Большое количество отделений по всей Украине
- Довольно удобный и-нет банкинг
- Возможность оплаты скайп
- Возможность рассчитываться по пей-палу

из "-"
- Очереди
- Медленное выполнение операция
- "Торможение" и-нет банкинга в часы-пик
- Местами мелкие махинации и недобросовестность

В любом случае, если подвернется что получше, можно будет сбежать и туда) А пока я с приватом... Мол лучшее из худших...

Не так давно, за наводкою trumko , читав детективи Фрідріха Дюрренматта (1921-1990) (ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8E%D1%80%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D1%82%D1%82,_%D0%A4%D1%80%D0%B8%D0%B4%D1%80%D0%B8%D1%85. ). Одним з яких була повість "Обіцянка", за якою зняли два фільми: "Це сталось при світлі дня" (Ладислао Вайда, 1958) і "Обіцянка" (Шоп Пенн, 2001). Якраз про друге кіно і безпосередньо про повість і буде цей пост.

Так от, Дюрренматт швейцарський письменник, який писав кльові детективи :)). І такі нестандарті і не прості, шо його за то не любили інші письменники детективів (є таке таке слово спеціальне, як їх називають, але я забув). І так вони його не любили, шо аж поперли здається з їхньої спілки письменників детективів.

Писав він дуже цікаво і кагбе не стандартно, як для класичних детективів. В нього основні акценти приходяться на психологію, взаємовідношення між людьми, а не на сам детектив, як процес розлідування і т.д.. Деякі його твори і детективом назвати можна з натяжкою.

Твори в нього були дуже кінематографічними самі по собі. Саме тому екранізації не заставили себе чекати.
"Обіцянка" - одна з ключевих його повістей, про маньяка який вбивав маленьких дівчаток і детектива пенсіонера, який пробує то всьо лайно розгребти....Історія дуже цікава і закручена. І дужееее психологічно напружена.

Шоп Пенн в 2001 р. зняв по цій повісті детективний трилер - "Обіцянка". Трохи адаптований під сучасність, з деякими своїми нюансами, але основна сюжетна лінія залишилась.
В головній ролі цього фільму зіграв неперевершений Джек Ніколсон. Таке враження ніби він стоврений для фільмів такого жанру. Як там кажуть:  "Ну і рожа у тебя Шарапов"..... То якраз про Ніколсона. Певно тому йому і вдається так класно зіграти безумців, коли в самого на лиці безумство написане, навіть в звичайному його стані :)).

Трилер цей чисто діалоговий і психологічний, якшо хочеться  стрілянини, кучі трупів, тачок і тьлок (якраз з ними у фільмі найбільший напряг, бо є одна Патриція Кларксон (Зелена Миля, Догввіль) з надщербленим зубом і всьо), то можете це кіно не дивитися. Все відбувається дуже неквапом і поступово. 

Короче фільм мені сподобався. Не так шоб шедевр, напр., якшо рівняти з "Сяйвом" Кубріка з Ніколсоном в головній ролі чи "Таємничою рікою" (з Шоном Пенном в головній ролі), але і не лайно.
Рейтинг IMDB - 6.90
Рейтинг Кінопоіску - 7.36
Особиста оцінка 7/10

щойно злапав сеае на думці, що третій раз підряд (двічі за вчора і оце зараз) їхаю в тому ж трамваї. і втретє компостую квиток. щоразу новий. хм

гарний день
1.Разом з Мартою відкрито лижний сезон на Кайзервальді(до речі там пушка і активно кидає сніг, не все так зле, може незабаром і для простого люду відкриють у визначений час після тренувальних занять гірськолижної школи, це так зі слів одного з тренерів, а зараз ніби возились падали(ну ок падав, та все таки ні, падали)))) і ходили пішки вгору 5 секунд і 10хв назад, затрачені калорії і кількість мілілітрів поту не оправдує отриманий фан, (майже)
2.еееееее
скільки я сьогодні вареників зліпив))), і трохи з,їв, переживав жеби не розтойво, не розва(ли)рились.

ну і браніч)
та, вареники були смачні)

від дня настання нового року всі дні по-своєму прекрасні
і цей день мені взагалі памятниц протягом кількох років по-різному

і ще:
дуже приємно було розвіртуалитись з bozkir - хоч ще навіть минулого року;-)
сподіюсь, наша репетиція не вплинула на музичний слух і на спсихічне здоров'я?;-)

дякую

так сі склало, шо на пострадянських просторах ностальжі за хорошим не перейшло і не перейде нікада.
це сміливо мона сказати і про музику, а тим паче про музику з кіно.
всі памятають радісні семпли з дитячих фантастічіскіх фільмав, але набагато свіжіші у всіх в голові музика українських Lюk та Younnat, котрі насправді грають геть у тому ж ключі свою власну музику.
У випадку з Кімом та Бураном все практично так само за винятком того, що тут у якості вокалу можуть бути хіба явно стилізовані під савецькі кіна (або й взяті з них - хм) фрази.
І також те, що під цю музику ну так і хочеться, ну так от і хочеться брати і танцювати, стрибати, обіймати там когось і всіх-всіх-всіх насправді.
для любителів хорошої музіки і вищезгаданих виконавців зокрема
divshare
емпетри, 192 кбпс, 75 мебе зіп

Есть разные манеры делать бизнес. На одном полюсе - великий Ли Якокка, спасший Крайслер от банкротства, а сотрудников от безработицы в далеких от нас временах, а на другом полюсе - говноеды всех мастей. Ли написал одну из лучших книг о бизнесе - «Карьера менеджера». Рекомендую.

Кто из нас - кто? Выбор за нами. Факт в одном. Однажды предав в себе лучшее, человек не подлежит восстановлению.

Великие деловые люди, великие художники, все рождены одним желанием - не наживы. Жажда движения и жизни нас неизбежно толкает в спину. Важны не заработки, не деньги, не слава. "ЭТО" - жила внутри тянет к победе.

Но даже подлец пока жив может измениться, стать живым.

....Стань живым — доживешь до смерти.
Гляди в омут и верь судьбе —
Как записке в пустом конверте,
Адресованный сам себе.

Там, где ночь разотрет тревога,
Там, где станет невмоготу —
Вот туда тебе и дорога,
Наверстаешь свою версту.

В черных пятнах родимой злости
Грех обиженным дуракам.
А деньги — что ж, это те же гвозди,
И так же тянутся к нашим рукам. ....

Если у Вас есть желание помочь мне в предании гласности наглое воровство моих фотографий продюсером проекта Битва Чемпионов 4 Сергеем Шановичем, то прошу перепостинга или публикаций ссылок на этот пост - > о воровстве фотографий.
( Смотреть фотографии "соревнований" -> )

це ж їбанутись мона, нєіначє
thnx vladkovalenko